Значення
-
Шерехтіння — специфічний звук, що виникає від тертя або ковзання однієї твердої поверхні об іншу, сухе та різке пошкрібування, скрегіт.
-
Шерехтіння — переносно: неприємний, дратівливий звук голосу або мови, що сприймається як різке, негармонійне.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шерехтіння, р. шерехтіння, д. шерехтінню, з. шерехтіння, о. шерехтінням, м. шерехтінні, к. шерехтіння