шерех

Тлумачення із “Словника української мови”* Ш Е РЕХ 1 , у, ч. Те саме , що ш е рхіт . Чувся шерех , ніби по дереву терли величезним наждачним кружалом (Собко, Біле полум’я , 1952, 105); На полях , що розстилалися обабіч дороги , чулися невиразні шерехи : то тріск сухого бур’яну під чиїмись обережними кроками , то причаєне шарудіння , то стриманий писк (Тют., Вир , 1964, 187); Над Севастополем уже стояв ясний і свіжий ранок , сповнений легким шерехом хвиль , теплими вітрами ( Кучер , Прощай .., 1957, 258); І чути злив осінніх шерех (Перв., І, 1958, 152); // у сполуч. із сл. ні , ані . Про абсолютну тишу . Ш Е РЕХ 2 , у, ч., рідко . Те саме , що с а ло 7 .