шербер

1. (від нім. Scherbe — черепок, глиняний посуд) Застаріла назва для глиняного горщика, посудини з обпаленої глини, часто використовуваної в побуті.

2. (від нім. Scherbe — уламок) Діалектне позначення уламка, черепка, шматочка розбитої керамічної чи скляної посудини.

3. (від нім. Scherbe — черепок) У техніці та промисловості — форма для відливання металевих виробів (наприклад, гарматних ядер), що виготовлялася зі спеціальної спученої глини або іншого вогнетривкого матеріалу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |