шелюжина

[ʃɛljuʒɪnɑ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Рідкісний лісовий насадження, що складається переважно з верби або інших видів ів, які швидко ростуть на вологих ґрунтах; івняк.

  2. (у спеціальному вживанні) Те саме, що шелюга — вид верби (Salix acutifolia), а також її гнучкі пагони, що використовуються для плетіння та закріплення пісків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шелюжина, р. шелюжини, д. шелюжині, з. шелюжину, о. шелюжиною, м. шелюжині, к. шелюжино

Більше записів