Значення
-
Морське дно, що безпосередньо оточує материк або великий острів і характеризується відносно невеликими глибинами (зазвичай до 200 метрів) та пологим ухилом; материкова мілина.
-
У переносному значенні — умовна позначка глибини (часто 200 метрів), що відокремлює прибережні морські райони, на які поширюється суверенність прибережної держави, від відкритого моря (континентальний шельф).
-
Горизонтальна або похила полиця, виступ у стіні, скелі тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шельф, р. шельфу, д. шельфові, з. шельф, о. шельфом, м. шельфі, к. шельфе