шебека

[ʃɛbɛkɑ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. (історичне) Трищоглове вітрильно-гребне судно з гострим носом і високою кормою, поширене в Середземномор’ї з XV по XIX століття, яке використовувалося як торговий, а також військовий (піратський) корабель.

  2. (музичне) Український народний струнний щипковий музичний інструмент з довгим грифом і корпусом, схожим на мандоліну або гітару, різновид кобзи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шебек, р. шебека, д. шебекові, з. шебека, о. шебеком, м. шебекові, к. шебеку

Більше записів