Значення
-
Рідкісне прізвище українського походження, етимологія якого може бути пов’язана з діалектним словом “шашара” (той, хто шастає, бігає) або з угорським “sásár”.
-
У місцевих говірках — людина, яка багато ходить, шастає, пересувається з місця на місце; непосидюча особа.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шашар, р. шашару, д. шашарові, з. шашар, о. шашаром, м. шашарі, к. шашаре