шашар

1. Рідкісне прізвище українського походження, етимологія якого може бути пов’язана з діалектним словом “шашара” (той, хто шастає, бігає) або з угорським “sásár”.

2. У місцевих говірках — людина, яка багато ходить, шастає, пересувається з місця на місце; непосидюча особа.