шаркотіння

[ʃɑrkotinnjɑ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Шаркотіння — дія за значенням дієслова “шаркотіти“; звуки, що виникають від швидкого тертя, пошкрібання або легкого удару чогось об щось.

  2. Шаркотіння — швидке, безладна або нервова руханка ногами, що супроводжується характерним звуком тертя об підлогу (наприклад, від танцю або нетерплячого переступання).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шаркотіння, р. шаркотіння, д. шаркотінню, з. шаркотіння, о. шаркотінням, м. шаркотінні, к. шаркотіння

Більше записів