Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* ШАРК , виг., розм. 1. Звуконаслідування , що вживається на означення шереху , шарудіння від човгання , тертя чогось об що-небудь . 2. Уживається як присудок за знач. ш а ркати і ш а ркнути .
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шарк, р. шарк, д. шарк, з. шарк, о. шарк, м. шарк, к. шарк