шапурина

1. Рідкісне українське прізвище, що походить від слова «шапур» — стародавньої назви різновиду дикого голуба або від діалектного «шапуритися» (чванитися, підносити себе).

2. У місцевих говірках — можлива назва для певної рослини, птаха або предмета, що потребує уточнення в конкретному регіоні.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |