Значення
-
Зменшувально-пестлива форма від слова “шапка”: невелика шапка, головний убір.
-
Рідковживана назва для гриба печериці (рід Agaricus).
-
Діалектна назва гриба з роду моховиків або інших трубчастих грибів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шаплик, р. шаплика, д. шапликові, з. шаплик, о. шапликом, м. шапликові, к. шаплику
Походження слова (Етимологія)
Шаплик — це невисока широка дерев’яна посудина, що має вигляд зрізаної бочки; також може означати цебрик, бочку для зберігання льоду чи риби, великий дерев’яний ківш, мідний ківш для проціджування напоїв, дерев’яний кухоль, кухлик з кришкою, відлогу (капюшон) у свиті, або ковпачок для гасової лампи. Слово походить з польської мови, де ‘szaflik’ означає ‘цебрик’. Польське слово, своєю чергою, походить від середньоверхньонімецького ‘schai’ або ‘scheffel’ (сучасне німецьке ‘Schaffel’ — ‘діжка, посудина’), які утворені від ‘Schaff’ (діжка, шафа), що походить від дієслівного кореня *skab- зі значенням ‘формувати різанням’. Цей корінь також пов’язаний з латинським ‘scabo’ (чухати, скоблити), литовським ‘skobti’ (скребти, зривати), польським ‘skobliti’ та українським ‘скоблити’.