шапчурина

1. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від слова “шапка” або “шапчура” (різновид головного убору).

2. У місцевих говірках може вживатися як зменшувально-пестлива форма від загального “шапка” для позначення невеликої, часто дитячої або простої шапки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |