1. (рідко) Властивість людини, яка прагне до слави, пошани, визнання; честолюбство.
2. (заст.) Любов до пошани, шанування; повага, почитання.
шанолюбство
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови