шандар

1. (іст.) Назва поліцейського чи жандарма в Австро-Угорській імперії, а також на західноукраїнських землях у період до середини XX століття.

2. (перен., розм., зневажл.) Поганий, недобросовісний або жорстокий поліцейський; синонім до слів “мусор”, “мент”.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |