шамбхала

[ʃɑmbxɑlɑ] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. У тибетському буддизмі та індуїстській міфології — легендарна таємнича країна або місто-оазис, розташоване десь у Гімалаях або Центральній Азії, яке вважається джерелом древньої мудрості, духовним центром та місцем, де зберігаються найвищі знання.

  2. У езотеричних та оккультних вченнях — символ духовного світла, досконалості та притулку для високодуховних істот, що часто ототожнюється з поняттям внутрішнього святилища або центру світу.

  3. У сучасній культурі та популярній літературі — міфічна земля, що часто згадується як об’єкт пошуків, утілення утопії або втраченого раю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шамбхала, р. шамбхали, д. шамбхалі, з. шамбхалу, о. шамбхалою, м. шамбхалі, к. шамбхало

Більше записів