1. У тибетському буддизмі та індуїстській міфології — легендарна таємнича країна або місто-оазис, розташоване десь у Гімалаях або Центральній Азії, яке вважається джерелом древньої мудрості, духовним центром та місцем, де зберігаються найвищі знання.
2. У езотеричних та оккультних вченнях — символ духовного світла, досконалості та притулку для високодуховних істот, що часто ототожнюється з поняттям внутрішнього святилища або центру світу.
3. У сучасній культурі та популярній літературі — міфічна земля, що часто згадується як об’єкт пошуків, утілення утопії або втраченого раю.