1. (історичне) Слуга, який супроводжував вершника, бігучі поруч із ним або за ним, часто для допомоги або захисту; також — молодий дворянин, який виконував подібні обов’язки при князівському дворі.
2. (історичне, спеціалізоване) У середньовічній Франції — молодший офіцерський чин у королівській гвардії, що виник із посади особистого слуги монарха.
3. (переносне, застаріле) Покірний слуга, прибічник, той, хто сліпо виконує чиїсь доручення або слідує за кимось.