шаматха
[ʃɑmɑtxɑ] Прикметник
Буква:Ш
Значення
-
У буддизмі — медитативна практика, спрямована на досягнення стану спокою, концентрації та усвідомленості, що передує глибшій практиці віпаш’яни (поглибленого розгляду).
-
У загальному вживанні — стан глибокої внутрішньої концентрації, душевного спокою та усвідомленої присутності, досягнутий через медитацію.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шаматха, р. шаматхої, д. шаматхій, з. шаматху, о. шаматхою, м. шаматхій