1. Релігійно-культурна практика, характерна для народів Сибіру, Центральної Азії та інших регіонів, заснована на вірі в здатність шамана (посередника між світом людей і духів) керувати надприродними силами, лікувати, пророкувати та спілкуватися з духами за допомогою особливих ритуалів, часто з екстатичними танцями, співами та биттям у бубон.
2. Переносно: дії, спрямовані на створення враження таємничості, надприродних здібностей або псевдоглибокого знання з метою впливу на оточуючих; чаклунство, ворожечання.