1. (діал.) Те саме, що шабруваний — покритий шабром, тобто тонким шаром металу (зазвичай золота або срібла).
2. (перен., рідк.) Про щось, що має лише зовнішній, поверхневий блиск або видимість цінності; позолочений, облудний.
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Те саме, що шабруваний — покритий шабром, тобто тонким шаром металу (зазвичай золота або срібла).
2. (перен., рідк.) Про щось, що має лише зовнішній, поверхневий блиск або видимість цінності; позолочений, облудний.
Відсутні