шабер

[ʃɑbɛr] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Ручний слюсарний інструмент у вигляді сталевої пластини з ріжучою кромкою для точного оброблення (шабрування) поверхонь металевих деталей шляхом зрізування тонкої стружки.

  2. Робітник, який займається шабруванням — прецизійним ручним опилюванням поверхонь металів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шабер, р. шабера, д. шаберові, з. шабер, о. шабером, м. шабері, к. шабере

Більше записів