шабас

[ʃɑbɑs] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. У юдаїзмі — субота, сьомий день тижня, священний день відпочинку та богослужіння, що триває від п’ятничної вечори до суботньої вечори.

  2. Переносно — галасливе свято, бенкет; часто вживається в негативному значенні для позначення безладдя, метушні або шумного й невпорядкованого зібрання.

  3. У розмовній мові — кінець, завершення чого-небудь (наприклад, роботи, події); часто у вигуку “Шабас!”, що означає заклик припинити щось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шабас, р. шабасу, д. шабасові, з. шабас, о. шабасом, м. шабасі, к. шабасе

Більше записів