п’ятикупольність

Архітектурна характеристика споруди (переважно храму), що має п’ять куполів, які зазвичай розташовані за схемою “чотири навколо одного” — один центральний і чотири по кутах.

Властивість або якість бути п’ятикупольним; архітектурний принцип, за яким споруджуються п’ятикупольні храми.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |