п’янюжка

1. Рідкісна назва рослини з родини пасльонових, відомої як беладона (Atropa belladonna), яка містить отруйні алкалоїди та має наркотичні властивості.

2. У народній мові — загальна назва для отруйних або галлюциногенних рослин, що спричиняють стан сп’яніння, отруєння або непритомність (наприклад, дурман, блекота).

3. Переносно — про щось (часто напій, речовину або навіть сильне враження), що приголомшує, запаморочує або діє подібно до отрути.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |