п'януватий
[p'jɑnuʋɑtɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Трохи п’яний, що має легкий ступінь сп’яніння.
-
Який викликає легке сп’яніння, містить невелику кількість алкоголю (про напій).
-
Перен. Схожий на стан сп’яніння (про запаморочення, ейфорію тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. п'януватий, р. п'януватого, д. п'януватому, з. п'януватого, о. п'януватим, м. п'януватім