1. Регулярно або надмірно вживати алкогольні напої, перебувати в стані сп’яніння; пиячити.
2. (Переносно) Зазнавати сильного впливу, захоплення чимось, перебувати в стані ейфорії, екстазу (наприклад, від успіху, влади тощо).
п’янствувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
До князя — аж у князя повно запорожців, і все з тих гольтяпак, що, попропивавши худобу, служили в козаків по дворах, а далі, не звикши слухати господаря, повтікали п’янствувати на Запорожжє. Пізнали деякі бурмистра.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Частина мови: дієслово () |