1. Систематичне, надмірне вживання алкогольних напоїв, що призводить до стану сп’яніння; пияцтво.
2. Стан сп’яніння, нетверезості; оп’яніння.
3. Переносно: захоплення чимось до непритомності, екстаз, упоєння.
п’янство
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
До князя – аж у князя повно запорожців, і все з тих гольтяпак, що, попропивавши худобу, служили в козаків по дворах, а далі, не звикши слухати господаря, повтікали п’янствовати на Запорожжє. Пізнали деякі бурмистра.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Приклад 2:
Видимо, він почував потребу перед гістьми щось сказати пастві і сказав на тему, котру тоді любила розвивати галицька преса: п’янство й лінивство хлопів. Вийшло якось ex abrupto[33] безтактно, грубо.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”
Частина мови: іменник (однина) |