п’янко

1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на певну місцевість, рід занять або характер предка (наприклад, від слова “п’яний”).

2. У місцевій топоніміці — назва невеликого населеного пункту, урочища або іншого географічного об’єкта на території України.

3. У діалектах — можлива зменшувально-пестлива форма від “п’яничка” (людина, схильна до пияцтва), що вживається як прізвисько.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |