Значення
-
(діал.) Те саме, що п’ядь — стародавня одиниця вимірювання довжини, що дорівнює відстані між кінцями розставлених великого та вказівного пальців (близько 18-20 см).
-
(діал.) Невеликий відрізок, шматок, простір; п’ядь землі.
-
(техн., заст.) Інструмент для розширення, розпірки або розтягування отворів, труб тощо; розпірка, експандер.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я пну, ти пнеш, він пне, ми пнемо, ви пнете, вони пнуть