п’яло

1. (діал.) Те саме, що п’ядь — стародавня одиниця вимірювання довжини, що дорівнює відстані між кінцями розставлених великого та вказівного пальців (близько 18-20 см).

2. (діал.) Невеликий відрізок, шматок, простір; п’ядь землі.

3. (техн., заст.) Інструмент для розширення, розпірки або розтягування отворів, труб тощо; розпірка, експандер.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |