1. (діал.) Те саме, що п’ядь — стародавня одиниця вимірювання довжини, що дорівнює відстані між кінцями розставлених великого та вказівного пальців (близько 18-20 см).
2. (перен., рідко) Дуже мала відстань, невеликий простір; часто вживається в усталених виразах на кшталт “ні на п’ядич” (ні на крихту, ані трохи).