1. Історичний документ, що видавався в Україні XIV–XVIII століть для підтвердження права власності на землю або для дозволу на проїзд, перевезення товарів тощо; грамота, посвідчення.
2. Назва одного з найдавніших пам’ятників української писемності — “Путивльської грамоти” (або “Путивльського листа”), датованої приблизно 1500–1502 роками, що є судовим рішенням у майновій справі.