Значення
-
(розм.) Докоряти, сварити когось, суворо вимовляти за щось; читати нотації.
-
(заст.) Умовляти, переконувати когось; улещувати.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пуцувати, р. пуцуватів, д. пуцуватам, з. пуцувати, о. пуцуватами, м. пуцуватах, к. пуцувати
Походження слова (Етимологія)
Слово «пуцувати» означає «чистити, наводити блиск». Воно походить з німецької мови: від дієслова «putzen» (чистити), яке раніше мало форму «butzen» і первісно означало «очищати ніс або свічку від нагару». Це дієслово пов’язане з іменником «Butz» (нечистота в носі, нагар) та «Butzen» (брила, нечистота, болото, серцевина фрукта), що походить від давнішого значення «відрізаний шматок». Також спорідненим є нижньонімецьке «butt» (тупий, незграбний). В українській мові слово набуло поширення через польське «pucować» та словацьке «pucovať».