1. (розм.) Докоряти, сварити когось, суворо вимовляти за щось; читати нотації.
2. (заст.) Умовляти, переконувати когось; улещувати.
пуцувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Пуцувати — чистити. Пушка — пучка, дрібка.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: дієслово () |