1. Природні або штучні сипучі матеріали (вулканічні попели, туфи, траси тощо), що містять активні кремнезем та глинозем і при взаємодії з вапняним розчином та водою набувають властивостей цементу; використовуються як активна мінеральна добавка в будівельних розчинах і бетонах.
2. (Іст.) Різновид вулканічного попелу, що добувався біля міста Путеолі (Puteoli) в Стародавній Італії і широко застосовувався в римському будівництві для отримання водостійкого бетону.