Значення
-
Той, хто перебуває в дорозі, подорожує пішки або їде кудись; мандрівник, подорожній.
-
Заст. Той, хто йде на прощу до святих місць; паломник, прочанин.
-
Перен., поет. Той, хто проходить життєвий шлях; людина як тимчасова істота в цьому світі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. путник, р. путника, д. путникові, з. путник, о. путником, м. путникові, к. путнику