Древослів

Словник Української Мови

путник

Буква

1. Той, хто перебуває в дорозі, подорожує пішки або їде кудись; мандрівник, подорожній.

2. Заст. Той, хто йде на прощу до святих місць; паломник, прочанин.

3. Перен., поет. Той, хто проходить життєвий шлях; людина як тимчасова істота в цьому світі.

Приклади вживання слова

путник

Приклад 1:
Г р и г о р і й. Путник, обходя разные земли и государства, лишился ног. Тут пришло ему на мысль возвратится в дом к отцу своему, куда он, опираясь руками, с превеликим трудом продолжал обратной путь свой.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

More posts