1. Який має практичне значення, користь; діловитий, серйозний, ґрунтовний (про людину, її дії, думки тощо).
2. Який відповідає своєму призначенню, доброякісний, справний (про предмет, річ).
путній
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ні, не знає Аслан, що саме він робив і що взагалі мусив робити путній контрреволюціонер. Тоді слідчий лупить Аслана щосили по карку, добре лупить, і відправляє до камери: — Йди й подумай.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: прикментик (True) |