путівка

[putiʋkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Документ, що надає право на отримання путівки (у 2-му значенні), переважно в санаторій, будинок відпочинку, дитячий табір тощо; путівець.

  2. Документ, що забезпечує оплачений відпочинок, лікування, харчування та інші послуги в зазначеному закладі (санаторії, пансіонаті, таборі); сама така оплачена путівка.

  3. Застаріле: дорожній документ для проїзду, пересування; посвідчення, дорожній лист.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. путівка, р. путівки, д. путівці, з. путівку, о. путівкою, м. путівці, к. путівко

Більше записів