путера

[putɛrɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (діал.) Товста, груба, незграбна жінка; пузата, товста дитина.

  2. (діал.) Велика, груба річ; щось об’ємисте та неповоротке.

  3. (діал., зневажл.) Про людину (переважно жінку) неохайної, нечепурної зовнішності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. путера, р. путери, д. путері, з. путеру, о. путерою, м. путері, к. путеро

Походження слова (Етимологія)

Слово «путера» походить з румунської мови, де форма «putină» означає «чан, кадіб, діжка». Це запозичення в українській мові набуло значення «дерев’яна посудина для приготування овечого сиру» або «чан, діжка». Румунське слово, своєю чергою, пов’язане з латинським «puteo» (смердіти, пахнути гниллю), що вказує на можливий зв’язок з уявленнями про бродіння або зберігання продуктів. Таким чином, «путера» — це традиційна дерев’яна посудина, яка використовувалася в господарстві для приготування сиру та зберігання молочних продуктів.
Споріднені слова:діжа, цебер, барило

Більше записів