путати

1. З’єднувати, зв’язувати когось або щось, обмежуючи рух; часто — опутувати ноги (коня тощо) мотузкою, щоб не міг вільно ходити.

2. Перен. Ускладнювати, заважати комусь у діяльності, вільному розвитку; ставати перешкодою.

3. Робити безладним, неохайним, заплутувати (наприклад, волосся, нитки).

4. Викликати плутанину в думках, розумінні чогось; збивати з пантелику, ускладнювати розв’язання чи розуміння.

5. Приймати одну особу чи річ за іншу через схожість; помилятися в ідентифікації.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |