пустиня

[pustɪnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Велика безводна та майже без рослинності територія з піщаним, кам’янистим або соляним ґрунтом, що утворюється в областях з посушливим кліматом.

  2. Переносно: безлюдне, спустошене або безплідне місце; символ безпліддя, самотності або духовної виснаженості.

  3. У географії як власна назва: частина назви конкретних природних зон, наприклад, Сахара, Каракуми, Гобі (пустеля Сахара, пустеля Гобі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пустиня, р. пустині, д. пустині, з. пустиню, о. пустинею, м. пустині, к. пустине

Більше записів