1. Жінка, яка веде самітницьке, аскетичне життя в пустелі або безлюдній місцевості заради релігійних цілей; відлюдниця, затворниця.
2. (у спеціальному контексті) Рослина, що росте в пустельних або напівпустельних регіонах; пустельниця.
пустинниця
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |