пустинниця

[pustɪnnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Жінка, яка веде самітницьке, аскетичне життя в пустелі або безлюдній місцевості заради релігійних цілей; відлюдниця, затворниця.

  2. (у спеціальному контексті) Рослина, що росте в пустельних або напівпустельних регіонах; пустельниця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пустинниця, р. пустинниці, д. пустинниці, з. пустинницю, о. пустинницею, м. пустинниці, к. пустиннице

Більше записів