1. Так, як властиво пустині; безлюдно, безплідно, суворо.
2. (Переносно) У самотності, відокремлено від світу, людей; самітницьки.
Словник Української Мови
Буква
1. Так, як властиво пустині; безлюдно, безплідно, суворо.
2. (Переносно) У самотності, відокремлено від світу, людей; самітницьки.
Приклад 1:
Юрій зупинився в Самарському Пустинно-Миколаївському монастирі, який стояв на березі річки Самари. При монастирі — козацький шпиталь, сам монастир огороджений високим частоколом з дубових обаполів, з-за якого можна відбити й татарський бамбул.
— Франко Іван, “Мойсей”