пустинь

[pustɪnʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (географія) Велика безводна та майже безжива територія з піщаним, кам’янистим або скелястим ґрунтом, що характеризується різкими перепадами температури повітря та мінімальною кількістю опадів.

  2. (переносне значення) Порожнє, безлюдне, безплідне місце; символ самотності, духовної чи життєвої суші.

  3. (застаріле, релігійне) Віддалена, безлюдна місцевість, куди відходили для аскетичного життя, молитви та самітності (наприклад, монахи-пустельники).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пустині, р. пустинь, д. пустиням, з. пустині, о. пустинями, м. пустинях, к. пустині

Більше записів