1. (географія) Велика безводна та майже безжива територія з піщаним, кам’янистим або скелястим ґрунтом, що характеризується різкими перепадами температури повітря та мінімальною кількістю опадів.
2. (переносне значення) Порожнє, безлюдне, безплідне місце; символ самотності, духовної чи життєвої суші.
3. (застаріле, релігійне) Віддалена, безлюдна місцевість, куди відходили для аскетичного життя, молитви та самітності (наприклад, монахи-пустельники).