пустуватий

[pustuʋɑtɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Схильний до пустощів, жартів, бешкету; грайливий, бешкетний (про людину, переважно дитину).

  2. Який виражає грайливість, жартівливість; легковажний, несерйозний (про поведінку, настрій, вираз обличчя тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пустуватий, р. пустуватого, д. пустуватому, з. пустуватого, о. пустуватим, м. пустуватім

Більше записів