1. Схильний до пустощів, жартів, бешкету; грайливий, бешкетний (про людину, переважно дитину).
2. Який виражає грайливість, жартівливість; легковажний, несерйозний (про поведінку, настрій, вираз обличчя тощо).
пустуватий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |