пустотний

[pustotnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. (про людину) Який схильний до пустощів, легковажних розваг; балакучий, жартівливий, несерйозний.

  2. (про дії, вчинки, розмову тощо) Такий, що виражає легковажність, несерйозність; безглуздий, порожній.

  3. (заст., про речі) Порожній, пустий всередині; порожнистий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пустотний, р. пустотного, д. пустотному, з. пустотного, о. пустотним, м. пустотнім

Більше записів