Значення
-
(про місцевість, землю) Ставати пусткою, перетворюватися на безплідну, незаселену територію; спустошуватися.
-
(переносно, про людину) Втрачати життєві сили, енергію, внутрішній зміст; марніти, ставати духовно опустошеним.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я пустошуся, ти пустошишся, він пустошиться, ми пустошимося, ви пустошитеся, вони пустошаться