пустощі

1. (заст.) Пустир, незайнята, порожня земельна ділянка; пустка.

2. (заст., перен.) Пусте, марне, нікчемне заняття; дурниця.

3. (заст., звич. мн.) Легковажні, безпутні вчинки; бешкетування, витівки.

Приклади вживання слова

пустощі

Приклад 1:
Адже кожен пише в дитинстві щоденники та вірші, тіль­ки, виросши, кидає ці пустощі. А дехто так у дитинстві й лишається, от і все!Степан спалахнув і, не підводячи до нього голови, їдко відповів:— Вуса — ще не ознака дорослості!Потім підвівся й запитав Риту:— Хочете танцювати?Думав: або вона згодиться, або зразу ж звідси піде.— Залюбки, — сказала вона.Взяла його під руку, і вони вийшли в залу.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”