Значення
-
(власна назва) Прізвисько українського козацького ватажка Івана Богуна, яке вживається в народних переказах та історичній літературі.
-
(переносне значення) Людина, схильна до легковажних, безглуздих вчинків; пустун, ледащо, гультяй.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пустопляс, р. пустопляса, д. пустоплясові, з. пустопляса, о. пустоплясом, м. пустоплясі, к. пустопляс
Походження слова (Етимологія)
Слово «пустопляс» походить з російської мови. Воно утворене з основ прикметника «пустой» (українською — «пустий») та іменника «пляс», що пов’язаний з дієсловом «плясать» (українською — «танцювати»). Таким чином, буквально «пустопляс» означає «той, хто танцює без діла», тобто нероба.