пустодзвонний
[pustodzʋonnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який стосується пустодзвона (у прямому значенні — порожнистого дзвона, що видає глухий звук, або у переносному — людини, що говорить багато, але беззмістовно).
-
Який характеризується порожніми, безпідставними розмовами, балачками; беззмістовний, пустий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пустодзвонний, р. пустодзвонного, д. пустодзвонному, з. пустодзвонного, о. пустодзвонним, м. пустодзвоннім