Словник Української Мови
Буква
1. Те саме, що пустка — порожнє місце, порожнеча, порожнина; відсутність чого-небудь, брак змісту або сенсу.
2. У географії: старовинна назва для невеликого селища, хутора, занедбаного або малолюдного поселення, часто вживається у топонімах (наприклад, у назвах місцевостей).
Приклад 1:
Згадай, який прийшов до мене, Що ні сорочки не було; І постолів чорт мав у тебе, В кишені ж пусто, аж гуло; Чи знав ти, що такеє гроші? Мав без матні одні холоші, І тільки слава, що в штанах; Та й те порвалось і побилось, Аж глянуть сором, так світилось, Свитина вся була в латках.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
Я вже тебе забула, ненавидю, ти менi осоружний, ти вийняв сам з грудей моїх те серце, що тебе любило, тепер тут пусто, а в пустцi мiсце знайдеться й Степановi… (Пiшла у хату.) ЯВА XII Справа виходять 1-а i 2-а дiвчата.
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”
Приклад 3:
Навкруги пусто. Челядь гуляє на майданi: старi гомонять пiд ворiтьми, а в Маланки звичайнi гостi — думи.
— Самчук Улас, “Марія”