Значення
-
Абстрактний іменник, що позначає стан, властивість або якість бути пустельним; безплідність, безлюдність, спустошеність.
-
(географ., екол.) Сукупність характеристик, властивих пустелі як типу ландшафту (крайня сухість, рідкісні опади, специфічна рослинність та тваринний світ); ступінь вираженості цих ознак на певній території.
-
(перен.) Відчуття духовної самотності, внутрішньої спустошеності, емоційної відчуженості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пустельність, р. пустельності, д. пустельності, з. пустельність, о. пустельністю, м. пустельності, к. пустельносте