Значення
-
Надмірна прихильність до чистоти мови, що проявляється у відкиданні запозичень, новотворів та розмовних елементів, часто з прагненням зберегти мову в незмінному, «ідеальному» стані.
-
Напрям у мистецтві та архітектурі, що виник на початку XX століття, характеризується прагненням до чітких геометричних форм, функціональності та відмовою від декоративних елементів.
-
(У ширшому сенсі) Загальна тенденція до суворої чистоти, строгості та відкидання всього стороннього в будь-якій сфері діяльності чи вченні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пуризм, р. пуризму, д. пуризмові, з. пуризм, о. пуризмом, м. пуризмі, к. пуризме